25.05.20.
Тема: Повторення.
-написати про свої плани на літні канікули.
впр 6 ст 204
Тема сьогоднішньої години спілкування обрана не випадково. Вона зумовлена потребами нашого часу.
Давайте поміркуємо. Як ви гадаєте, чому законодавство України визначає для кожного громадянина нашої держави обов'язковою саме повну загальну середню освіту? Хіба не можна обмежитися обов'язковою початковою чи хоча б неповною середньою? Здається, стільки державних коштів було б збережено, а натомість впроваджено дванадцятирічну середню школу. Крім того, щороку зростає кількість студентів вищих навчальних закладів. Та, навіть отримавши диплом, багато хто на цьому не зупиняється, а продовжує навчання в аспірантурі, докторантурі, вчиться заочно, здобуваючи другу спеціальність.
Чи вважаєте ви, що багаторічна освіта є нагальною потребою людини? Чому?
Чи згодні ви з думкою, що праця корисніша за навчання? Чому?
Чим зумовлений зростаючий попит на вищу освіту?
Бачу, вас не потрібно переконувати у тому, що сучасний світ потребує людини з високим рівнем загальної культури, освіти, людини цілеспрямованої, мобільної, здатної швидко орієнтуватися і приймати оптимальні рішення у складних обставинах. Цей перелік вимог сучасності до людини можна продовжувати і продовжувати. Але безперечним залишається одне: чим вищий рівень знань людини, тим більше вона відповідає всім цим вимогам, тим ширші можливості відкриваються перед нею, тим легше знаходить вона своє місце в суспільстві.
Нині, на початку третього тисячоліття, людство переходить від суспільства індустріального до суспільства інформаційного. Це вимагає від молоді, яка вступає в самостійне життя, глибоких знань, високого інтелектуального й фізичного розвитку.
Соціологи давно вже визначили, що людина, яка має повну середню освіту, у 2—3 рази швидше оволодіває робітничою професією, працює набагато продуктивніше, якісніше, бо стає відповідальнішою, вносить у роботу щось духовне. Однак оволодіння знаннями, набуття певної професії зовсім не означає, що по закінченні навчання людині все життя доведеться займатися однією і тією ж справою. Життя не стоїть на місці. Змінюються технології, змінюються, а то й зовсім зникають самі професії, з'являються нові спеціальності. Тобто сьогодення вимагає мобільного фахівця, здатного швидко адаптуватися в нових умовах професійної діяльності. Час диктує нам свої вимоги: хочеш не відставати від життя — учись!
Тому питання здобуття освіти стає чи не найголовнішою для більшості молоді. Багато нинішніх негараздів ужитті нашої країни можна пояснити браком кваліфікованих фахівців, недостатньою компетентністю високих посадових осіб, які неспроможні йти в ногу з часом. До того ж добробут будь-якої держави більшою мірою залежать від інтелектуального потенціалу, рівня освіченості її громадян.
За твердженням учених 16—18-річний юнак за рік здатний засвоїти стільки знань, скільки 30-літня людина за три роки. Можна лише пошкодувати, що роки юності деяких людей позначені марнотратством часу, що відпущені природою молодій людині, блискучі можливості не використовуються. Хіба не від цього застерігав свого юного друга Михайла Ковалинського наш великий просвітитель-гуманіст Григорій Сковорода в одному зі своїх листів: «О мій найдорожчий Михаиле! Стережися ці деньки витрачати на пусте. Пам'ятай, що вони скарб... Я ніколи не перестану переконувати тебе, щоб ти присвятив себе не вульгарним музам, а прекрасним ділам... а для заохоти не можу не скористатися такими словами Еразма [Ротердамського]: «Пам'ятай, що ніщо не минає так швидко, як юність». Хай також завжди живе в твоїй душі і такий вислів Плінія: «Загублений той час, який ти не використав на навчання».
Ця порада славетного філософа — лише краплинка з віковічної скарбниці світової мудрості. Давайте прилучимося до цієї скарбниці завдяки ось цій гілочці з великого «Дерева пізнання».