четвер, 21 травня 2020 р.

Виховні справи 6, 7 клас

22.05.20.
Тема: Знання - це скарб, а вміння вчитися - це ключ до нього.
Тема сьогоднішньої години спілкування обрана не ви­падково. Вона зумовлена потребами нашого часу.
Давайте поміркуємо. Як ви гадаєте, чому законодавство України визначає для кожного громадянина нашої держа­ви обов'язковою саме повну загальну середню освіту? Хіба не можна обмежитися обов'язковою початковою чи хоча б неповною середньою? Здається, стільки державних коштів було б збережено, а натомість впроваджено дванадцятиріч­ну середню школу. Крім того, щороку зростає кількість сту­дентів вищих навчальних закладів. Та, навіть отримавши диплом, багато хто на цьому не зупиняється, а продовжує навчання в аспірантурі, докторантурі, вчиться заочно, здо­буваючи другу спеціальність.
Чи вважаєте ви, що багаторічна освіта є нагальною по­требою людини? Чому?
Чи згодні ви з думкою, що праця корисніша за навчан­ня? Чому?
Чим зумовлений зростаючий попит на вищу освіту?
Бачу, вас не потрібно переконувати у тому, що сучасний світ потребує людини з високим рівнем загальної культури, освіти, людини цілеспрямованої, мобільної, здатної швидко орієнтуватися і приймати оптимальні рішення у складних обставинах. Цей перелік вимог сучасності до людини мож­на продовжувати і продовжувати. Але безперечним зали­шається одне: чим вищий рівень знань людини, тим більше вона відповідає всім цим вимогам, тим ширші можливості відкриваються перед нею, тим легше знаходить вона своє місце в суспільстві.
Нині, на початку третього тисячоліття, людство перехо­дить від суспільства індустріального до суспільства інфор­маційного. Це вимагає від молоді, яка вступає в самостійне життя, глибоких знань, високого інтелектуального й фізич­ного розвитку.
Соціологи давно вже визначили, що людина, яка має пов­ну середню освіту, у 2—3 рази швидше оволодіває робітни­чою професією, працює набагато продуктивніше, якісніше, бо стає відповідальнішою, вносить у роботу щось духовне. Однак оволодіння знаннями, набуття певної професії зовсім не озна­чає, що по закінченні навчання людині все життя доведеться займатися однією і тією ж справою. Життя не стоїть на місці. Змінюються технології, змінюються, а то й зовсім зникають самі професії, з'являються нові спеціальності. Тобто сього­дення вимагає мобільного фахівця, здатного швидко адап­туватися в нових умовах професійної діяльності. Час диктує нам свої вимоги: хочеш не відставати від життя — учись!
Тому питання здобуття освіти стає чи не найголовнішою для більшості молоді. Багато нинішніх негараздів ужитті нашої країни можна пояснити браком кваліфікованих фа­хівців, недостатньою компетентністю високих посадових осіб, які неспроможні йти в ногу з часом. До того ж добро­бут будь-якої держави більшою мірою залежать від інтелек­туального потенціалу, рівня освіченості її громадян.
За твердженням учених 16—18-річний юнак за рік здат­ний засвоїти стільки знань, скільки 30-літня людина за три роки. Можна лише пошкодувати, що роки юності деяких людей позначені марнотратством часу, що відпущені при­родою молодій людині, блискучі можливості не використо­вуються. Хіба не від цього застерігав свого юного друга Ми­хайла Ковалинського наш великий просвітитель-гуманіст Григорій Сковорода в одному зі своїх листів: «О мій найдо­рожчий Михаиле! Стережися ці деньки витрачати на пусте. Пам'ятай, що вони скарб... Я ніколи не перестану переко­нувати тебе, щоб ти присвятив себе не вульгарним музам, а прекрасним ділам... а для заохоти не можу не скориста­тися такими словами Еразма [Ротердамського]: «Пам'ятай, що ніщо не минає так швидко, як юність». Хай також за­вжди живе в твоїй душі і такий вислів Плінія: «Загублений той час, який ти не використав на навчання».
Ця порада славетного філософа — лише краплинка з ві­ковічної скарбниці світової мудрості. Давайте прилучимося до цієї скарбниці завдяки ось цій гілочці з великого «Дере­ва пізнання».

Немає коментарів:

Дописати коментар