Коли ми говоримо про предмет Українська мова і література, то зразу виникає асоціація з написанням учнівських творів. Ми не всі є творчі люди з широкою уявою, багатим лексичним запасом. Тому не всі учні можуть чітко і лаконічно висловити свою думку.
Я розумію, що писати твори у школі потрібно. Це сприяє розвитку уяви, правильності висловлювати свою думку, збагаченню словникового запасу. Але дітям важко зосередитися на поданій темі за один урок і написати хороший твір. Давайте проаналізуємо, як краще це зробити. Писати твори навчають ще у початкових класах. Словниковий запас дітей тут ще зовсім незначний. Але вже зразу треба пояснити, що будь-який твір (попри те, що саме слово передає очевидний творчий, вільний характер процесу) має чітку структуру й будується за стрункою схемою: вступ, основна частина, висновок.
Що таке твір простими
словами
Твір – це міркування на задану
тему, виклад своїх емоцій та думок у текстовому вигляді стосовно якоїсь
теми.
Знаєте чому твори пишуть із початкових
класів? Це все для того, щоб всі люди могли легко виражати свої думки чи
донести свою позиція в суспільстві. Можна уявити собі, наскільки депутатові
потрібно мати розвинену уяву, щоб доступно для всіх описати майбутній
законопроєкт.
Оскільки дитина легко формує свою думку,
її ще змалку вчать записувати її, щоб не забути, або щоб пізніше вдосконалити.
Спочатку це описи картин чи виду з вікна. У середній школі підліткам пропонують
проаналізувати літературні твори та поміркувати на вічні теми: дружба та любов,
життя та смерть, вибір професії, тощо.
Школярі пишуть твори не лише з
літератури. Також популярними темами є історія, іноземні мови, сучасні
технології. Хороше володіння письмовою мовою замінне не тільки в навчанні –
надалі ця навичка може стати конкурентною перевагою в роботі та навіть основним
джерелом заробітку (журналістика, копірайтинг, ведення блогу). Задумайтесь над
цим!
Тут ви знайдете покрокові рекомендації з написання творів різних типів, а також
універсальні поради, які допоможуть вам створювати лаконічні та цікаві тексти, які
буде цікаво читати.
На уроках української мови учні розбирають
твори художньої літератури, щоб потім викласти власні думки в творах. Творча
робота дозволяє школяреві розвивати мислення, письмову та усну мову.
Розрізняють 3 основних види шкільних творів.
1.1. Твір-опис
Основна мета роботи — опис будь-якого явища, події, процесу, предмета,
людини, тварини тощо. Учневі необхідно відтворити якийсь образ. У творі
перераховуються важливі предмети, ознаки, особливості предмета опису. Особливу
увагу треба приділяти яскравим деталям.
1.2. Твір-роздум
Цей вид роботи покликаний пояснити, довести або переконати в чомусь читача.
У такому творі можуть бути присутніми кілька тез. Школяру необхідно підкріпити
точку зору доказами. Робота закінчується аргументованими висновками.
Дозволяється вибудовувати докази від протилежного. Щоб дотримати стиль
міркування, необхідно використовувати вступне слово, прислівники та сполучники.
Вони виступлять словами-організаторами, які резюмують висловлювання.
1.3. Твір-розповідь
Розповідь уособлює собою дії або зміну явищ, що послідовно розвиваються.
Учневі необхідно написати про початок подій, які послугують зачином. Цей вид
творів неможливий без кульмінації та фіналу події, тобто розв’язки (висновку).
Основу частину роботи становить одна стрижнева думка, над якою міркує школяр.
Оповідання ведеться від першої або третьої особи. Бажано використовувати
дієслова минулого часу доконаного виду. Оповідання має бути логічним,
стилістично та орфографічно безпомилковим. У такому виді твору присутні
аргументи та висновки.
2. Структура твору
Як правило, шкільні твори діляться на три частини. Якісну роботу неможливо
виконати без плану. Він повинен містити всі пункти й підпункти в логічному
порядку. Кожен елемент структури твору виділяється новим абзацом.
2.1. Вступ
Цей блок складається з двох абзаців, покликаних зацікавити читача. Слід
уникати мовних штампів і зайвих слів. Виклад має виражати не тільки думки, а й
почуття учня. Популярним варіантом є вступ-характеристика.
2.2. Основна частина
Головний блок містить в собі 4-5 підпунктів плану, що відповідають такій
самій кількості абзаців. Учневі необхідно аргументувати свою позицію,
перераховувати приклади з тексту та цитати. В основній частині твору школяр
пише про свої погляди й оцінки подій. Необхідно дотримуватися коректності та
об’єктивності.
2.3. Висновок
Останній блок містить висновки в стислій формі. У висновку необхідно
спиратися на тези власного твору, а не перераховувати чергові фрази на задану
тему. Необхідно бути лаконічним і дотримуватися логіки.
3. Кілька порад з
написання твору
Шкільна система вимагає від учня грамотного викладу своїх думок. Необхідно
ретельно вивчити тему твору та працювати з чернеткою. Ось ще кілька порад:
- не
забувати про структуру тексту;
- писати
своїми словами;
- дотримуватися
необхідних обсягів;
- приділяти
увагу основній частині твору;
- обов’язково
перечитати роботу перед здачею;
- прикрасити
текст допоможуть художні засоби, епітети, гіперболи або метафори;
- цитати
з творів можна вказувати, якщо тільки школяр знає їх напам’ять.
Дотримання вищезазначених правил і порад значно полегшить
процедуру складання твору та допоможе учневі у вивченні української мови.
Кілька правил успішної
роботи з творами:
• Скажіть «ні» переписуванню. Звісно, важливо
читати так звану «критику», але якщо займатися подібним плагіатом, то це не
буде розвивати ваші здібності в написанні творів. Можна використовувати її лише
для того, щоб направляти свою думку в потрібне русло. Враження, твердження,
висновки – повинні бути лише ваші власні.
• Якщо йдеться про твір
за літературним твором, варто його обов’язково прочитати. І вам
не допоможе короткий зміст. Ви самі повинні розуміти зміст роману, повісті чи
оповідання, самі робити відповідні висновки і висловлювати свою думку.
Перш ніж написати твір, варто
скласти план. Якщо вам важко дається написання творів, краще зробіть це
не в «умі», а на папері. Щодо плану, то тут повинні бути присутні три головні
частини – вступ, основна частина і висновки.
• Якщо ви не зрозуміли чогось із твору,
втратили сюжетну лінію, можливо, краще перечитати
твір ще раз.
• У разі прочитання критики, якщо,
скажімо, вам сподобалась чиясь думка, спробуйте розвинути її своїми словами.
Оцініть, наскільки вона відповідає думці твору
• Не забувайте про цитати. Це
підкреслить вашу обізнаність у темі.
• Читайте приклади хороших
творів. Так у вашій голові відкладеться правильна структура
написання, образи та звороти. Зрештою, ви подумки привчите себе до правильної
роботи зі словом.
• Думайте про твір
заздалегідь. Не сідайте за чистий аркуш і не починайте все «з нуля».
Ідете в магазин, подумайте: з чого почати твір, як закінчити.
• Ну і головна порада – підвищуйте
свою грамотність.
Чистий аркуш — це перша проблема, з якою стикається будь-яка
людина при написанні тексту. А ти візьми собі за правило що, перший аркуш буде
твій робочий, а твір ти почнеш писати з другого. Звісно, вступ являється
відповідальною і досить складною частиною роботи над твором. Виконання певних
дій, викладених нижче, може доволі полегшити це завдання.
Як писати шкільні
твори:
Як написати твір
міркування?
Така форма навчального твору, як
правило, передбачає написання твору на вільну, не обов’язково за літературним
твором, тему у вигляді невеликої розповіді своїми словами з міркуванням на
задану тему твору, наприклад “Моя улюблена пора року”, “Наша планета – Наш дім”
і т.п.
Як написати невеликий
твір у вигляді розповіді?
Міні-твір у вигляді невеликої розповіді
на тему називається есе. У художній літературі есе найчастіше має емоційну,
чуттєву передачу настрою пейзажу чи події, яка описується. Головна особливість
есе – вільний виклад думок і почуттів, відповідь на поставлене запитання у
досить невеликому обсязі тексту.
Як написати твір за
картиною художника?
Опис картини має на увазі розкриття теми
сюжету твору. Важливо звернути увагу на кожну деталь для повного представлення
дії, сюжету чи пейзажу: що хотів показати художник через картину.
Як підготувати
повідомлення на тему?
Повідомлення є коротким викладом
безпосередньої суті. І тут завжди є чітка тема, і навіть повністю відсутня
художня цінність твору. Повідомлення короткі, але слова в них сильно емоційні,
ті які викликають увагу чи зацікавленість.
Як написати твір на
лінгвістичну тему?
Такі твори пов’язані з мовою і мають
форму міркування, що розкриває сенс певного висловлювання відомих людей,
наприклад – багато українських слів самі по собі випромінюють цікавість.
Як написати
порівняльну характеристику двох героїв?
У творах на тему літературного твору
часто доводиться вдаватися до написання порівняльної характеристики героїв.
Часто у цій ролі порівняння виявляються головні герої, зазвичай двоє і з
різними характерними рисами, це може бути характер, вік, соціальне становище
тощо. Тому важливо дати характеристику кожному герою та зуміти наміри героїв у
сюжеті твору Після визначення теми твору, типу і стилю мовлення, в якому
викладатиметься матеріал, необхідно зробити такі кроки:
1. Скласти план висловлювання (простий,
складний чи цитатний, але з урахуванням того, що перший пункт у простому й
цитатному планах має характер вступу, а останній – висновку).
Крок 1. Обміркуй тему
Насамперед необхідно зрозуміти, що потрібно розповісти у тексті?
Яку думку ти хочеш донести словами, як саме потрібно виразити та описати
почуття. Для цього перш за все потрібно усно поміркувати (3-5 хв) та записати
собі питання по темі. Також часто наші автори дають пораду занотовувати все що
спаде на думку, та записати короткі тези. Після того, коли думка сформована,
спробуй конкретизувати твою думку та підібрати правильні слова.
Крок 2. Вивчи контекст
Часто для написання твору можуть знадобитися додаткові
відомості. Наприклад, якщо твір задано за мотивами літературного твору,
переконайтеся, що ти не тільки прочитав його, але й уявляєш собі всі
особистість про автора та епоху, в яку він тоді писав той твір. Ця інформація
стане приводом для роздумів, які можна пізніше показати у твоєму творі.
Крок 2. Сформуй
структуру
Будь-який твір складається з структури: вступу, основної частини
та висновків. У вступі читача зазвичай знайомлять із темою. Як правило, воно
займає трохи більше ніж 20% тексту. В основній частині заявлена тема має бути
повністю розкрита та роз’яснена. У висновку підбиваються підсумки. Його обсяг
не повинен перевищувати 20%.
Однак, залежно від типу твору, його
структура може відрізнятися. На шкільних уроках літератури зустрічаються три
основних види творів, кожен із яких вимагає індивідуального підходу.
План твору найкраще
будувати за такою моделлю:
·
Предмет твору. Якщо твір про реальну людину, то тобі необхідно написати,
хто ця людина, коли жила і чим прославився, якщо про персонажа — позначити її
роль у сюжеті.
·
Ознаки предмета твору. У другій частині слід розповісти про зовнішність та
характер людини чи персонажа або описати ознаки предмета чи явища. Важливо, щоб
ти не просто перерахував властивості, але виділив особливості, які відрізняють
предмет опису, розповів, як вони проявляються і на що впливають.
·
Думка про предмет твору. Тут можна розповісти, які відчуття та асоціації
викликає предмет твору. Можна провести паралелі з літературними творами та
подіями з життя.
·
Наприкінці цієї частини слід висловити особисте ставлення до предмета
твору. Якщо тобі не подобається герой, персонаж чи подія, ти має повне право
написати про це. Головне — повністю аргументувати свою позицію, тобто пояснити
чому ти так думаєш.
·
Висновок. Остання частина твору має містити короткий висновок з
вищевикладеного. Дай відповіді на запитання: яке значення для життя людей чи
сюжету мають індивідуальні особливості предмета твору.
Коли ви працюєте з твором-есе, звертайте увагу не лише на зміст,
а й на те, наскільки красиво та образно ви будуєте речення. Якщо йдеться про
твір-роздум, пам’ятайте про основні частини: вступ, основну частину й висновки.
У вступі мають бути головні тези, у основній частині – приклади та докази, а у
висновках – ваша точка зору на задану тему.
У творі-мініатюрі має
бути теза та пояснення.
Програма
пропонує навчитися писати твори таких жанрів:
–
твір-опис місцевості (на основі особистих спостережень і вражень);
–
твір-опис пам’яток історії та культури (на основі особистих спостережень і
вражень);
–
твір-роздум на морально-етичні та суспільні теми (у публіцистичному стилі);
–
твір-оповідання на основі почутого;
–
повідомлення на теми про мову, що вимагають зіставлення й узагальнення
матеріалу (в науковому стилі).
Твір-опис місцевості має такі особливості:
1) необхідність знання архітектурних
термінів;
2) уточнення місця, звідки ведеться
спостереження, часу доби, пори року, погоди;
3) опис площі ведеться по колу (зліва
направо чи навпаки);
4) опис здебільшого підпорядковується
меті, з якою його вводять у художній текст;
5) опис місцевості в художньому стилі
вимагає відповідної лексики, яка виражала б загальне враження від побаченного.
При написанні творів учні повинні використовувати терміни з географії,
мистецтвознавства (живопису, архітектури, музики, скульптури
та ін.), суспільно-політичного життя, з
морально-етичних проблем. Наприклад, твір-опис місцевості може включати такі
поняття, як забудова, планування, державні установи, громадські заклади,
архітектурний стиль, майданчики, газони, пейзаж, околиця, мікрорайон.
В описі місцевості можна виділити такі
види, як міський пейзаж, сільський пейзаж, індустріальний пейзаж; опис моря,
гір, лісу, поля, ріки, будь-якої місцевості; опис вулиці, площі, частини міста,
села, околиці. При цьому доречне вживання художніх засобів: епітетів,
порівнянь, метафор та інших виражально-зображувальних засобів.
Твір-опис пам’яток історії та культури
також вимагає спеціальних знань і вживання відповідної лексики. Що можна
описати? Старовинну книгу, картину, ікону, ювелірний виріб, виріб
народно-ужиткового мистецтва, пам’ятник, храм, будівлю, що є історичною
пам’яткою й охороняється законом. Отже, восьмикласник має знати і вживати у
своєму описі такі слова, як реліквія, раритет, оправа, палітурка, емаль,
застібка, шрифт, устав, на-півустав, оздоба, техніка виконання, лик, обрис,
фоліант, орнамент, мініатюра, реставрація, оригінал, копія, фреска, іконостас,
шаблон, формат, титульний аркуш, репродукція, олія, колористика, світлотінь,
пропорція, композиція, гармонія, передній план, задній план, фон, статуя,
стела, обеліск, постамент, фасад, профіль, анфас, виступ, колона, пілястр,
пілон, аркада, пояс, лоджия, карниз, фронтон, балкон, інтер’єр.
При описі пам’яток історії чи культури
можливе помірне вживання різних художніх засобів.
Твір-опис пам’яток історії та культури
включає такі відомості:
1) чим зумовлена поява твору-опису;
2) назва пам’ятки (пам’ятника чи будівлі)
та її місцезнаходження;
3) мета спорудження;
4) опис пам’ятки;
Загальний план опису пам’ятника.
1. Зазначити, що він собою являє (статуя,
стела, обеліск).
2. Відомості про автора.
3. Інформація про особу, якій встановлено
пам’ятник.
4. Загальне враження від пам’ятника
(основне у скульптурі не форма, а духовний світ людини, якій поставлено пам’ятник).
5. Опис самої скульптури і постаменту
(матеріал, розмір, де встановлено, як співвідноситься з місцевістю).
6. Загальна оцінка і значення для історії
культури народу.
Загальний план опису будівлі.
1. Загальне враження від будівлі.
2. Центральний фасад, його членування
відповідно до поверхів.
3. Профіль будівлі (обриси на тлі неба)
створюють вертикальні і горизонтальні членування: вертикальні – виступи,
колони, пілястри, пілони, аркади, горизонтальні – пояси, лоджії, карнизи,
фронтони, балкони.
4. Групування вікон, оформлення порталу
(центрального входу).
5. Будівля як частина архітектурного
ансамблю міста.
Твори-роздуми на суспільні та
морально-етичні теми мають особливу побудову: вступ (теза чи антитеза),
доведення (аргументи і факти), висновок. Для початку визначається думка у
лаконічній формі, яку автор (школяр) хоче довести чи спростувати. Потім
добираються докази, фактичний матеріал, які оформляються відповідним чином.
Наприкінці твору все сказане
узагальнюється й підсумовується – робиться висновок. У творі-роздумі вживаються
такі словосполучення, як: я думаю, я вважаю, на мою думку, на моє глибоке
переконання, по-моєму, всупереч загальноприйнятій думці, незважаючи на усталені
норми, моралі (поведінки) і под. Необхідно також володіти лексикою, яка
допоможе висвітлити суспільно-політичні (суспільний лад, громадськість,
парламент, урядові структури, влада, місцеве самоврядування, конституційні
права та обов’язки, верховенство закону, політика, стратегія, суверенітет,
незалежність, демократія, ринкова економіка, регіони, екологія, сучасні
технології, комп’ютеризація, злагода, примирення, судові органи, судочинство,
засоби масової інформації та ін.) та морально-етичні проблеми (мораль – це
система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного і до
суспільства; етика – наука про мораль; норми поведінки, сукупність моральних
правил, звичаєве право, честь, порядність, шляхетність, вірність, відданість,
дружба, любов, повага, позитивні, негативні риси, вади характеру, вдачі,
вчинки, відповідальність, толерантність, терпимість та ін.).
Особливості твору на суспільну тему.
1. До суспільних тем належать такі, які
стосуються життя нашого суспільства.
2. Основні джерела інформації – газети,
журнали, радіо – і телепередачі.
3. Для написання твору-роздуму на
суспільну тему, потрібно:
А) знати тему і розуміти її суть;
Б) дібрати цікаву інформацію з преси;
В) визначити вступ, тези й аргументи з
дібраного матеріалу;
Г) обміркувати висновок;
Г) скласти план.
Особливості твору на морально-етичну тему.
1. З’ясувати суть поняття “мораль” та
“етика”.
2. Матеріал для творів – спостереження за
життям (екологічний стан регіону, ставлення до рідного краю, до людей, вибір
професії, уподобання, судження про культуру, людські вчинки, дружбу, щастя
тощо).
3. Твори композиційно складаються із
вступу, тези, аргументів, висновку.
Твір-оповідання на основі почутого
пишеться в художньому стилі, тому вживається найрізноманітніша лексика й увесь
широкий арсенал художніх засобів мови.
Компоненти твору-оповідання на основі почутого.
1. Вступ (знайомство з оповідачем):
А) за яких обставин почато розповідь;
Б) хто розповів;
В) зовнішність, характер, манера говорити.
2. Основна частина (докладна розповідь на
основі почутого).
3. Закінчення (враження від почутого).
Повідомлення на теми про мову (в науковому
стилі),- вид роботи, який вимагає зіставлення й узагальнення матеріалу,
проводиться на завершальному етапі вивчення курсу мови, починаючи з 8-го класу.
Повідомлення виконується за планом, колективно складеним у класі з допомогою
учителя. У творі наукового стилю про мову використовуються відповідні до теми
мовознавчі терміни, а от художні засоби у такому тексті недоречні.
Щоб написати твір, необхідно навчитися
послідовно викладати матеріал, логічно розвивати тему й основну думку, ділити
текст на смисловозавершені частини, обирати відповідний стиль і тип мовлення,
засоби зв’язку в реченні, правильно будувати фрагменти тексту, використовуючи
різні способи вираження типового значення “даного” і “нового”. Наприклад, у
творі-описі місцевості “дане” – місце розташування, “нове” – предмети та
об’єкти; в описі предмета “дане” – предмет чи його частини, “нове” – ознаки
предмета; при описі стану “дане” – особа, елементи середовища, “нове” – ознаки
стану. При розповіді “дане” – особи, час, місце дії, “нове” – події, які
змінюють одна одну; при оцінюванні дійсності (у творах-роздумах на суспільну чи
морально-етичну тему) “дане” – предмети, дії, “нове” – їх оцінка.
“Нове” розвиває думку й поєднує речення,
може послідовно чергуватися з “даним” або бути з ним паралельним.
Починаючи писати твір, необхідно чітко
визначити:
А) тему (про що писати);
Б) тип мовлення (розповідь; опис
місцевості, пам’яток історії та
Культури; лінгвістичний твір; роздум (у
творах на суспільні та
Морально-етичні теми); інколи різні типи
мовлення можуть по
Єднуватися і взаємодоповнювати один
одного;
В) стиль мовлення (художній – в
оповіданні, науковий – у лін
Гвістичному творі, публіцистичний або
художньо-публіцистич
Ний у творах на морально-етичні та
суспільні теми).
– твір-опис природи ;
– твір-опис приміщення ;
– твір-роздум про вчинки людей на основі спостережень і вражень;
– твір-оповідання на основі побаченого і за картиною;
– замітка в газету з елементами роздуму про вчинки людей. Опис природи –
вид опису, який характеризує основні риси,
Ознаки природи будь-якої місцевості. Він поділяється на такі частини:
1) загальне враження,
2) опис основних елементів ;
3) висновок-завершення.
З описами природи ми найчастіше зустрічаємось у художніх творах. Але
скласти твір-опис самому значно важче, ніж милуватись письменницьким шедевром.
Адже описати пейзаж неможливо, не маючи власних вражень від побаченого, тому
необхідно захопитись побаченим, зачаруватись природою.
Створюючи опис за картиною, зверніть увагу не лише на її тематичне
навантаження, а й на техніку виконання. Дайте відповіді на питання: Що
зображено на передньому плані, що – позаду? Звідки падає світло, як зображені
об’єкти, які кольори використав художник? Яке враження справляє картина, яким
настроєм пройнята?
У висновку висловіть особисті враження про розглянуту картину. У своєму
творі використовуйте відомі вам художні засоби виразності: епітети, порівняння,
уособлення. Твір-опис приміщення потребує урахування найголовніших деталей
інтер’єру:
1) розташування приміщення і його площа;
2) кількість вікон, освітлення;
3) колір стін та їх оздоблення;
4) наявність і розташування меблів;
5) чи відповідає приміщення своєму призначенню.
Мета ділового та наукового опису – подати точну конкретну інформацію про
приміщення та його елементи, без емоційної оцінки. У художньому описі автор має
передати своє ставлення до зображуваного. Твір-роздум про вчинки людей є одним
із найскладніших видів творів за способами викладу матеріалу. Це зв’язний
текст, який містить тезу , докази на користь цієї думки, а також висновок, який
є логічним завершенням тексту. Речення перебувають у причиново-наслідкових
відношеннях . Написання твору-роздуму розвиває логічне мислення, вчить
обстоювати власну точку зору і спростовувати хибні думки.
Робота над роздумом про вчинки людей передбачає осмислення правил людського
співіснування, моральних принципів життя суспільства. Для того щоб скласти
твір-роздум на основі власних спостережень і вражень, слід назвати дійових осіб
і дати перелік їхніх вчинків, проаналізувати ці вчинки і зробити висновок про
власне ставлення до них.
Твір-оповідання на основі побаченого – це невеликий за обсягом твір
розповідного характеру про одну подію з життя персонажа. Слід відрізняти
оповідання від розповіді, бо воно є одним із різновидів розповіді. Саме в
оповіданні можна виділити такі композиційні елементи: зав’язку , розвиток дії ,
кульмінацію , розв’язку . На відміну від розповіді, в оповіданні чітко
висловлюється ставлення автора до зображуваних подій. Пишуться оповідання в
художньому стилі, часто в них використовується діалог.
Особливостями оповідання є розповідний спосіб викладу думок, нетривалий час
дії, невелика кількість дійових осіб, стислість викладу матеріалу.
Замітка в газету – це невеликий текст публіцистичного стилю, повідомлення в
газеті , журналі, яка характеризується гостротою проблеми, стислістю, влучністю
і нерідко містить звертання до читача. Замітка висвітлює важливий, цікавий для
читача факт. Роботу над заміткою краще розпочати з аналізу заміток, дібраних із
періодичної преси. В основу учнівської замітки береться важливий факт із життя
шкільного колективу. Завдання замітки з елементами роздуму – привернути увагу
читачів до певної проблеми, висловити авторське ставлення, а також переконати
читачів у правильності чи хибності якоїсь позиції.
За вимогою чинної програми шестикласники повинні навчитися
виконувати такі види творчих робіт:
– твір-опис природи ;
– твір-опис приміщення ;
– твір-роздум про вчинки людей на основі спостережень і вражень;
– твір-оповідання на основі побаченого і за картиною;
– замітка в газету з елементами роздуму про вчинки людей. Опис природи –
вид опису, який характеризує основні риси,
Ознаки природи будь-якої місцевості. Він поділяється на такі частини:
1) загальне враження,
2) опис основних елементів ;
3) висновок-завершення.
З описами природи ми найчастіше зустрічаємось у художніх творах. Але
скласти твір-опис самому значно важче, ніж милуватись письменницьким шедевром.
Адже описати пейзаж неможливо, не маючи власних вражень від побаченого, тому
необхідно захопитись побаченим, зачаруватись природою.
Створюючи опис за картиною, зверніть увагу не лише на її тематичне
навантаження, а й на техніку виконання. Дайте відповіді на питання: Що
зображено на передньому плані, що – позаду? Звідки падає світло, як зображені
об’єкти, які кольори використав художник? Яке враження справляє картина, яким
настроєм пройнята?
У висновку висловіть особисті враження про розглянуту картину. У своєму творі
використовуйте відомі вам художні засоби виразності: епітети, порівняння,
уособлення. Твір-опис приміщення потребує урахування найголовніших деталей
інтер’єру:
1) розташування приміщення і його площа;
2) кількість вікон, освітлення;
3) колір стін та їх оздоблення;
4) наявність і розташування меблів;
5) чи відповідає приміщення своєму призначенню.
Мета ділового та наукового опису – подати точну конкретну інформацію про
приміщення та його елементи, без емоційної оцінки. У художньому описі автор має
передати своє ставлення до зображуваного. Твір-роздум про вчинки людей є одним
із найскладніших видів творів за способами викладу матеріалу. Це зв’язний
текст, який містить тезу , докази на користь цієї думки, а також висновок, який
є логічним завершенням тексту. Речення перебувають у причинно-наслідкових
відношеннях . Написання твору-роздуму розвиває логічне мислення, вчить
обстоювати власну точку зору і спростовувати хибні думки.
Робота над роздумом про вчинки людей передбачає осмислення правил людського
співіснування, моральних принципів життя суспільства. Для того щоб скласти
твір-роздум на основі власних спостережень і вражень, слід назвати дійових осіб
і дати перелік їхніх вчинків, проаналізувати ці вчинки і зробити висновок про
власне ставлення до них.
Твір-оповідання на основі побаченого – це невеликий за обсягом твір
розповідного характеру про одну подію з життя персонажа. Слід відрізняти
оповідання від розповіді, бо воно є одним із різновидів розповіді. Саме в
оповіданні можна виділити такі композиційні елементи: зав’язку , розвиток дії ,
кульмінацію , розв’язку . На відміну від розповіді, в оповіданні чітко
висловлюється ставлення автора до зображуваних подій. Пишуться оповідання в
художньому стилі, часто в них використовується діалог.
Особливостями оповідання є розповідний спосіб викладу думок, нетривалий час
дії, невелика кількість дійових осіб, стислість викладу матеріалу.
.Завдання замітки з елементами роздуму – привернути увагу читачів до певної
проблеми, висловити авторське ставлення, а також переконати читачів у
правильності чи хибності якоїсь позиції.
Важливий етап роботи – складання заголовка, який буде привертати увагу
читача лаконізмом та сконденсованістю основної думки матеріалу. Замітку
звичайно пишуть на окремому аркуші паперу, залишаючи поля для редакторських
поміток. У кінці текст підписують і ставлять дату.
На написання творів у школі виділяється два уроки. Отже, на першому уроці
дитина повинна скласти план на чернетці, обдумати тему твору,елементи сюжету. Важливою
умовою є висловлювання власних думок, власного ставлення до події. Потрібно
націлювати дитину на свої судження про дану подію.
Це складно, але можливо. Не у всіх дітей вийде шедевр, але хвалити потрібно
всіх, тому буде легше досягнути хороших результатів у написанні учнями творів.
Список використаної літератури:
